• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Прозорість та інформаційна відкритість

СТАТУТ

Зеленьківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Миронівської міської ради Київської області

І. Загальні положення

1.1. Зеленьківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Миронівської міської ради Київської області – загальноосвітній навчальний заклад (далі – Заклад), перебуває у комунальній власності Миронівської міської ради та є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав і обов’язків Комунального закладу Зеленьківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Миронівської районної ради Київської області.

1.2. Повне найменування Закладу: Зеленьківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Миронівської міської ради Київської області. Скорочене найменування Закладу: Зеленьківський НВК

1.3. Місцезнаходження Закладу: 08832, Київська область, Миронівський район, село Зеленьки, вулиця Миру, будинок 1.Телефон: (04574) 37-3-17.

Електронна адреса: zelenki-zosh@ukr.net.

1.4. Заклад є юридичною особою, діє на підставі Статуту, затвердженого Засновником, є неприбутковою організацією, має рахунки в установах банку, печатку, штамп встановленого зразка, ідентифікаційний номер (код ЄДРПОУ 25302297), може мати самостійне ведення бухгалтерського обліку, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державній казначейській службі України.

1.5. Засновником Закладу є Миронівська міська рада Київської області (далі – Засновник), код ЄДРПОУ 04054984. Адреса: 08801, Київська область, м. Миронівка, вулиця Соборності, будинок 48. Органом управління майном Закладу є Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради.

1.6. На підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Засновник делегує гуманітарному відділу виконавчого комітету Миронівської міської ради функції управління та контролю за виконанням завдань та обов’язків, покладених на Заклад.

1.7. Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради (далі – Гуманітарний відділ) є уповноваженим органом з питань призначення та звільнення керівника Закладу та інших питань в межах делегованих повноважень та відповідно до чинного законодавства.

1.8. Заклад підпорядковуються Засновнику з усіх питань діяльності, а Гуманітарному відділу – в межах делегованих повноважень.

1.9. Шкільний підрозділ забезпечує відповідний рівень загальноосвітньої підготовки учнів згідно з вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти:

І ступінь – початкова школа (1-4 класи) – термін навчання 4 роки;

II ступінь – основна школа (5-9 класи) – термін навчання 5 років;

ІІІ ступінь – старша школа (10-11 класи) – термін навчання 2 роки, може забезпечувати профільну середню освіту.

1.10. Заклад має дошкільний підрозділ, утворений з метою надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання.

1.11. Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, іншими законодавчими актами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами галузевого Міністерства, актами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад та цим Статутом.

1.12. Головними завданнями Закладу є забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

1.13. Класи у Закладі формуються за погодженням з Гуманітарним відділом згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для здійснення освітнього процесу, та відповідно до кількості поданих заяв про зарахування до Закладу. Мережа класів та їх наповнюваність у Закладі затверджується виконавчим комітетом Миронівської міської ради (далі – Виконавчий комітет).

1.14. Відповідно до поданих заяв, Заклад визначає потребу у створенні груп продовженого дня, згідно з нормативами їх наповнюваності, та погоджує їх кількість із Гуманітарним відділом. Кількість груп продовженого дня та їх наповнюваність затверджується Виконавчим комітетом.

1.15. За погодженням з Гуманітарним відділом Заклад визначає потребу у створенні класів з поглибленим вивченням предметів, спеціальних та інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами, їх мережа затверджується Виконавчим комітетом.

1.16. Індивідуальне навчання та навчання екстерном у Закладі організовуються відповідно до положень про індивідуальне навчання та екстернат у системі загальної середньої освіти, затверджених галузевим Міністерством.

1.17. Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у Закладі здійснюється згідно з нормативами, встановленими галузевим Міністерством.

1.18. Харчування дітей у Закладі організовується з урахуванням його режиму і відповідно до встановлених норм. Харчування дітей дошкільного підрозділу трьохразове, шкільного підрозділу – одноразове.

1.19. У шкільному підрозділі НВК встановлено одноразове харчування учнів 1-4 класів та пільгової категорії за бюджетні кошти. Для решти учнів організовується харчування за спонсорські та батьківські кошти.

1.20. Контролює організацію та якість харчування, вітамінізацію страв, закладку продуктів харчування, кулінарну обробку, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку, правильність зберігання, дотриманням термінів реалізації продуктів медпрацівник Закладу та бракеражна комісія, затверджена наказом директора Закладу.

1.21. Автономія Закладу освіти визначається його правом:

 брати участь в установленому порядку в моніторингу якості освіти;

 проходити в установленому порядку громадську акредитацію закладу;

 самостійно визначати форми, методи і засоби організації освітнього процесу;

 самостійно формувати освітню програму і на основі освітньої програми розробляти навчальний план, в тому числі в установленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні навчальні плани;

 планувати власну діяльність та формувати стратегію розвитку закладу освіти;

 спільно з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України;

 використовувати різні форми морального стимулювання та матеріального заохочення до педагогічних працівників, здобувачів освіти, інших учасників освітнього процесу у порядку, визначеному чинним законодавством;

 на правах оперативного управління розпоряджатися рухомим і нерухомим майном згідно із законодавством України та цим Статутом;

 отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, юридичних і фізичних осіб;

 залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України;

 розвивати власну матеріально-технічну базу та соціальну базу (спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів);

 впроваджувати експериментальні програми;

 самостійно забезпечувати добір і розстановку кадрів;

 встановлювати власну символіку та атрибути, форму для учнів;

 користуватись пільгами, передбаченими державою;

 брати участь у роботі міжнародних організацій, асоціацій і рухів у проведенні науково-дослідницької, експериментальної, пошукової, просвітницької роботи;

 здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

ІІ. Зарахування учнів до Закладу та їх відрахування

2.1. Органи місцевого самоврядування закріплюють за Закладом відповідну територію обслуговування і до початку навчального року беруть на облік учнів, які мають його відвідувати.

2.2. Зарахування учнів до всіх класів Закладу здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування.

2.3. Директор Закладу зобов’язаний вжити заходів до ознайомлення дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють, з порядком зарахування до Закладу, його Статутом, правилами внутрішнього розпорядку та іншими документами, що регламентують організацію освітнього процесу.

2.4. Зарахування учнів до Закладу здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора Закладу.

Для зарахування учня до Закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу).

До першого класу зараховуються, як правило, діти з шести років.

2.5. Іноземні громадяни та особи без громадянства зараховуються до Закладу відповідно до законодавства та міжнародних договорів.

2.6. Переведення учнів Закладу до наступного класу здійснюється у порядку, встановленому галузевим Міністерством.

У разі вибуття учня за межі міста батьки або особи, які їх замінюють, подають до Закладу заяву із зазначенням причини вибуття.

У разі переходу учня до іншого навчального Закладу для здобуття загальної середньої освіти у межах міста батьки або особи, які їх замінюють, подають до Закладу заяву із зазначенням причини переходу та довідку, що підтверджує факт зарахування дитини до іншого навчального Закладу.

ІІІ. Організація освітнього процесу

3.1. Зміст освітнього процесу в дошкільній навчальній групі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти відповідно до програм розвитку, навчання, виховання дітей, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

3.2. Освітній процес здійснюється за програмами «Дитина», «Я у світі» та іншими програмами, затвердженими Міністерством освіти та науки України.

3.3. Дошкільний підрозділ Закладу здійснює свою діяльність відповідно до річного плану, який складається на навчальний рік та період оздоровлення.

3.4. План роботи дошкільного підрозділу Закладу схвалюється педагогічною радою Закладу, затверджується керівником Закладу і погоджується з Гуманітарним відділом.

3.5. Дошкільний підрозділ Закладу має різновікову групу від трьох до шести років з денним режимом перебування дітей - з 8 год 00 хв до 17 год 00 хв. Наповнюваність групи - 22 дітей.

3.6. За дитиною зберігається місце у дошкільному підрозділі Закладу у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній період (75 днів), незалежно від періоду і тривалості їхньої відпустки.

3.7. Дошкільний підрозділ Закладу працює за п'ятиденним робочим тижнем щоденно протягом 9 годин. Вихідні дні субота, неділя, святкові.

3.8. Заклад забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти державним стандартам освіти, єдність навчання і виховання.

3.9. Освітній процес у Закладі здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на основі типових навчальних планів.

У робочому навчальному плані Закладу конкретизується варіативна частина державних стандартів освіти.

Індивідуалізація і диференціація навчання у Закладі забезпечуються шляхом реалізації інваріантної та варіативної частини.

3.10. Робочі навчальні плани Закладу затверджуються Гуманітарним відділом.

Експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани Закладу погоджуються з галузевим Міністерством за поданням департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.

3.11.Заклад працює за навчальними програмами, підручниками, посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства, і забезпечує виконання навчально-виховних завдань на кожному ступені навчання відповідно до вікових особливостей та природних здібностей дітей.

3.12. Заклад обирає форми, засоби і методи навчання та виховання відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та цього Статуту з урахуванням специфіки Закладу, профілю та інших особливостей організації освітнього процесу.

3.13. Відповідно до поданих батьками або особами, що їх замінюють, заяв Заклад за погодженням Гуманітарного відділу створює умови для інституційної (очної, дистанційної, мережевої) та індивідуальної (екстернатної, сімейної (домашньої), педагогічного патронажу) форм навчання.

Для осіб з особливими освітніми потребами організовується інклюзивне навчання. Стан здоров′я може бути підставою для вибору здобувачами освіти (їх батьками) екстернату, педагогічного патронажу, дистанційної форми навчання.

3.14. Відповідно до поданих батьками або особами, які їх замінюють, заяв Заклад за погодженням з Гуманітарним відділом створює умови для прискореного навчання та навчання екстерном.

3.15. Заклад може виконувати освітні програми і надавати платні послуги на договірній основі згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

3.16. Навчальний рік у Закладі починається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

3.17. Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на чверті, семестри) та режим роботи встановлюються Закладом у межах часу, передбаченого освітньою програмою, за погодженням з Гуманітарним відділом. 3.18.Тривалість навчального року має складати у 1-4 класах – не менше 720 навчальних годин, 5-9 класах – не менше 890 навчальних годин, 10-12 класах – не менше 1110 навчальних годин.

3.19. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою Закладу і затверджується директором. Тижневий режим роботи Закладу фіксується у розкладі навчальних занять.

Тривалість уроків у Закладі становить: у перших класах – 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих-одинадцятих (дванадцятих) – 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з Гуманітарним відділом та територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

3.20. Організація освітнього процесу не може призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес організовується за такими циклами: перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл початкової освіти – основний (3-4 класи); перший цикл базової загальної середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи); другий цикл базової загальної середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 класи).

3.21. Для учнів 5-9 класів Закладу можливим є проведення спарених уроків з реалізації практичної складової навчальних програм, розвитку зв’язного мовлення та технологій. У 10-11-х (12-х) класах допускається проведення спарених уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини навчального плану та профільних дисциплін.

3.22. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань з кожного предмету визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Домашні завдання учням 1-х класів не задаються.

3.23. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, в Закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. Постійно проводиться пошукова й навчально-дослідницька робота учнями й педагогами.

3.24. Відволікання учнів від освітнього процесу на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України).

3.25. Іноземці приймаються до Закладу відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

3.26. В Закладі забороняється утворення та діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань. Примусове залучення учнів до вступу в будь-які об’єднання громадян, громадські, громадсько-політичні, релігійні організації і воєнізовані формування, а також до діяльності в зазначених організаціях, участі в агітаційній роботі та політичних акціях забороняється.

3.27. З метою забезпечення якості освіти в Закладі розробляється внутрішня система забезпечення якості освіти, яка включає:

 стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

 систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів, педагогічної діяльності педагогічних працівників;

 оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання діяльності управлінців Закладу;

 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

 процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;

 забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом освіти;

 створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

 інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або

документами Закладу освіти.

IV. Оцінювання навчальних досягнень учнів

4.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів Закладу визначаються галузевим Міністерством.

4.2. Облік навчальних досягнень учнів протягом навчального року здійснюється у класних журналах, інструкції про ведення яких затверджуються галузевим Міністерством. Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ учнів.

4.3. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.

У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

4.4. Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з Гуманітарним відділом. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

4.5. В Закладі можуть виставлятися оцінки за поведінку: «Зразкова», «Добра», «Задовільна», «Незадовільна». До додатків до документів про освіту (свідоцтво про базову загальну середню освіту, свідоцтво про повну загальну середню освіту) зазначені оцінки не виставляються.

4.6. Навчання у випускних (4-х, 9-х, 11-х) класах Закладу завершується державною підсумковою атестацією (зовнішнім незалежним оцінюванням). Зміст, форма і порядок державної підсумкової атестації визначаються галузевим Міністерством.

В окремих випадках учні за станом здоров’я або з інших поважних причин можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації (зовнішнього незалежного оцінювання) у порядку, що встановлюється галузевим Міністерством та Міністерством охорони здоров’я.

4.7. Учні початкової школи, які протягом одного року навчання не засвоїли програмний матеріал, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють) направляються для обстеження фахівцями відповідної психолого-медико-педагогічної консультації. За висновками зазначеної консультації такі учні можуть продовжувати навчання в спеціальних школах (школах-інтернатах) або навчатися за індивідуальними навчальними планами і програмами за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

4.8. Учні початкової школи, які через поважні причини (хвороба, інші обставини) за результатами річного оцінювання не засвоїли скориговану до індивідуальних здібностей навчальну програму, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у тому самому класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

4.9. У документі про освіту (свідоцтві досягнень, табелі успішності, свідоцтві про базову середню освіту, свідоцтві про повну загальну середню освіту) відображаються досягнення учнів у навчанні за семестри, навчальний рік та державну підсумкову атестацію.

4.10. Результати семестрового, річного оцінювання та оцінювання за ДПА доводяться до відома учнів класним керівником (головою атестаційної комісії).

4.11. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили певний ступінь навчання, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації, яка проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України.

4.12. Учням, які закінчили певний ступінь Опорного закладу та його Філій, видається відповідний документ про освіту:

по закінченні І ступеню – табель успішності/свідоцтво про здобуття початкової освіти;

по закінченні ІІ ступеню – свідоцтво про здобуття базової середньої освіти;

по закінченні ІІІ ступеню – свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти.

4.13. Інформація про видані документи про базову та повну загальну середню освіту вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4.14.У документах про освіту результати підсумкового оцінювання фіксуються за 12-бальною шкалою.

4.15. За успіхи у навчанні для учнів встановлюються такі форми матеріального та морального заохочення: свідоцтво про про здобуття базової середньої освіти з відзнакою, Золота медаль «За високі досягнення у навчанні», Срібна медаль «За досягнення у навчанні», Похвальний лист «За високі досягнення у навчанні», Похвальна грамота «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів», подяки, цінні подарунки, стипендії, премії (в межах коштів, передбачених на цілі).

4.16. Випускникам 9-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності.

4.17. Учні, які не отримали документи про освіту, можуть продовжити навчання екстерном.

4.18. За успіхи у навчанні для учасників освітнього процесу Закладу можуть встановлюватися різні форми морального і матеріального заохочення.

4.19. Контроль за дотриманням порядку видачі випускникам свідоцтв, золотих і срібних медалей, похвальних грамот та листів здійснюється галузевим Міністерством, органами місцевого самоврядування, Гуманітарним відділом.

V. Виховний процес у закладі

5.1. Виховання учнів у Закладі здійснюється під час проведення уроків, в процесі позаурочної та позашкільної роботи.

5.2. Цілі виховного процесу в Закладі визначаються на основі принципів, Закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

5.3. У Закладі забороняється утворення та діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань.

Примусове залучення учнів Закладу до вступу в будь-які об’єднання громадян, громадські, громадсько-політичні, релігійні організації і воєнізовані формування, а також до діяльності в зазначених організаціях, участі в агітаційній роботі та політичних акціях забороняється.

5.4. Дисципліна в Закладі дотримується на основі взаємоповаги усіх учасників навчально-виховного процесу, дотримання правил внутрішнього розпорядку та даного Статуту.

Застосування методів фізичного та психічного насильства до учнів забороняється.

VІ. Учасники освітнього процесу

6.1. Учасниками освітнього процесу в Закладі є:

 здобувачі освіти;

 керівники;

 педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;

 психологи, бібліотекарі інші спеціалісти, які провадять освітню діяльність;

 батьки або особи, які їх замінюють, здобувачів освіти;

інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

6.2. Статус, права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу, їх права та обов’язки визначаються Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими актами законодавства, Положенням про загальноосвітній навчальний Заклад, цим Статутом, правилами внутрішнього розпорядку Закладу.

6.3. Учень – особа, яка навчається і виховується в Закладі.

6.4. Учні Закладу мають гарантоване державою право на:

 доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти;

 вибір форми навчання, профільного напряму, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

 безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

 користування навчальною, матеріально-технічною, культурно-спортивною, базою Закладу;

 участь в різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

 отримання додаткових, у тому числі платних, навчальних послуг;

 перегляд результатів оцінювання навчальних досягнень з усіх предметів інваріантної та варіативної частини;

 участь в роботі органів громадського самоврядування Закладу;

 участь в роботі добровільних самодіяльних об’єднань, творчих студій, клубів, гуртків, груп за інтересами тощо;

 повагу людської гідності, вільне вираження поглядів, переконань;

 захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність.

6.5. Учні Закладу зобов’язані:

 оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом загальної середньої освіти;

 підвищувати свій загальний культурний рівень;

 брати участь у пошуковій та науковій діяльності, передбаченій навчальними програмами та навчальним планом Закладу, даним Статутом;

 дотримуватися вимог законодавства, моральних, етичних норм, поважати честь і гідність інших учнів та працівників;

 виконувати вимоги педагогічних та інших працівників Закладу відповідно до даного Статуту та правил внутрішнього розпорядку Закладу;

 брати участь у різних видах трудової діяльності;

 дбайливо ставитися до державного, громадського і особистого майна, майна інших учасників навчально-виховного процесу;

 дотримуватися вимог даного Статуту, правил внутрішнього розпорядку Закладу;

 дотримуватися правил особистої гігієни.

6.6. Учні Закладу залучаються за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці відповідно до даного Статуту і правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей.

6.7. За невиконання учасниками навчально-виховного процесу своїх обов’язків, порушення цього Статуту, правил внутрішнього розпорядку на них можуть накладатися стягнення відповідно до закону.

6.8. Педагогічним працівником Закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дає змогу виконувати професійні обов’язки в навчальних Закладах системи загальної середньої освіти.

6.9. До педагогічної діяльності у Закладі не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством.

6.10. Призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників Закладу, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України “Про загальну середню освіту” та іншими законодавчими актами.

6.11. Призначення на посаду педагогічних працівників Закладу здійснюється на конкурсній основі. Порядок проведення конкурсу розробляється Гуманітарним відділом.

Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається відповідно до законодавства директором Закладу і затверджується департаментом освіти Миронівської міської ради.

Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише в разі зміни кількості годин для вивчення окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням вимог законодавства про працю.

6.12. Директор Закладу призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами галузевого Міністерства, правилами внутрішнього розпорядку та цим Статутом.

6.13. Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків крім випадків, передбачених законодавством.

Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального Закладу, здійснюється лише за їх згодою.

6.14. Педагогічні працівники Закладу підлягають атестації відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України.

За результатами атестації педагогічних працівників визначається їх відповідність займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої, першої, вищої категорії) та може бути присвоєно педагогічне звання “старший учитель”, “учитель – методист”та інші.

6.15. Педагогічні працівники Закладу мають право:

 самостійно обирати форми, методи, способи навчальної роботи, не шкідливі для здоров’я учнів;

 брати участь у роботі методичних об’єднань, нарад, зборів Закладу та інших органів самоврядування Закладу, в заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи;

 обирати форми та здійснювати підвищення своєї кваліфікації; навчатися у вищих навчальних Закладах і Закладах системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

 проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;

 проводити в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;

 вносити керівництву Закладу та департаменту освіти Миронівської міської ради пропозиції щодо поліпшення освітньої роботи;

 на соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

 об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;

 порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі і гідності.

6.16. Педагогічні працівники Закладу зобов’язані:

 забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм з дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;

 контролювати рівень навчальних досягнень учнів;

 нести відповідальність за відповідність оцінювання навчальних досягнень учнів критеріям оцінювання, затвердженим галузевим Міністерством, доводити результати навчальних досягнень учнів до відома дітей, батьків, осіб, що їх замінюють, директора (заступника директора) Закладу;

 сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей дітей, а також збереженню їх здоров’я;

 виховувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

 виконувати даний Статут Закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови трудового договору (контракту);

 брати участь у роботі педагогічної ради;

 виховувати в учнів шанобливе ставлення до батьків, жінок, старших за віком осіб; повагу до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу;

 готувати учнів до самостійного життя з дотриманням принципів взаєморозуміння, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

 дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків;

 постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, рівень загальної і політичної культури;

 виконувати накази і розпорядження директора навчального Закладу, департаменту освіти Миронівської міської ради;

 вести відповідну документацію.

6.17. Педагогічні працівники, які систематично порушують даний Статут, правила внутрішнього розпорядку Закладу, не виконують посадових обов’язків, умови трудового договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи згідно із законодавством.

6.18. Права і обов’язки інших працівників та допоміжного персоналу регулюються трудовим законодавством, даним Статутом та правилами внутрішнього розпорядку Закладу.

6.19. Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право:

 обирати навчальний Заклад та форми навчання і виховання дітей;

 створювати батьківські громадські організації та брати участь в їх діяльності, обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування;

 звертатися до департаменту освіти Миронівської міської ради, директора Закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей;

 приймати рішення про участь дитини в науковій, спортивній, трудовій, пошуковій та інноваційній діяльності Закладу;

 брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази Закладу;

 на захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування Закладу та у відповідних державних, судових органах.

6.20. Батьки та особи, які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їх виховання і зобов’язані:

 створювати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

 забезпечувати дотримання дітьми вимог даного Статуту Закладу;

 поважати честь і гідність дитини та працівників Закладу;

 постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

 виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов; повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;

 виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини.

6.21.У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, Заклад може порушувати в установленому порядку клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

VIІ. Управління закладом

7.1.Управління Закладом в межах повноважень, визначених законами та цим Статутом, здійснюють:

 Засновник;

 Гуманітарний відділ;

 директор Закладу;

 колегіальний орган управління Закладу;

 колегіальний орган громадського самоврядування.

7.2. Засновник Закладу:

 затверджує установчі документи закладу, їх нову редакцію та зміни до них;

 забезпечує утримання та розвиток матеріально-технічної бази Закладу на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

 забезпечує створення у Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

 у разі реорганізації чи ліквідації Закладу забезпечує здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.

7.3. Гуманітарний відділ:

 здійснює управління та контроль за виконанням завдань та обов’язків, покладених на Заклад;

 вирішує питання щодо організації та проведення конкурсного відбору на посаду директора Закладу згідно з чинним законодавством;

 укладає, продовжує та розриває строковий трудовий договір (контракт) з директором Закладу, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та цим Статутом;

 затверджує кошторис Закладу;

 здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Закладу;

 здійснює контроль за дотриманням установчих документів Закладу;

 здійснює з контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

 реалізує інші права, передбачені законодавством та цим Статутом.

7.4. Директор Закладу:

7.4.1. Директором може бути особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

7.4.2. Директор закладу призначається на посаду та звільняється з посади Гуманітарним відділом відповідно до делегованих повноважень.

Директор Закладу призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки – для особи, яка призначається на посаду директора закладу вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, згідно з наказом начальника Гуманітарного відділу шляхом укладення контракту.

7.4.3. Одна і та сама особа не може бути директором відповідного Закладу більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді директора Закладу, призначеного вперше).

Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.

7.4.4. У разі надходження до Гуманітарного відділу обґрунтованого звернення органу самоврядування Закладу щодо звільнення директора цього закладу Гуманітарний відділ зобов’язаний розглянути його і прийняти обґрунтоване рішення у найкоротший строк.

7.4.5. Директор Закладу в межах наданих йому повноважень:

 здійснює безпосереднє керівництво Закладом;

 несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність Закладу;

 є представником Закладу у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та цим Статутом;

 забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

 організовує освітній процес;

 забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, рівнем досягнень учнів у навчанні;

 відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

 створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;

 забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;

 підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;

 забезпечує права здобувачів освіти на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

 призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками;

 здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;

 розпоряджається в установленому порядку майном Закладу і коштами;

 видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;

 за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки працівників Закладу;

 створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

 несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), Засновником, місцевими органами державної влади тощо;

 забезпечує формування відкритих та загальнодоступних ресурсів з інформацією про діяльність Закладу та здійснює контроль за оприлюдненням такої інформації;

 розробляє штатний розпис Закладу на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджені МОН.

7.4.6. Директор Закладу є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління Закладом.

7.7. Засідання педагогічної ради проводяться у міру потреби, але не менш як чотири рази на рік.

7.8. Педагогічна рада розглядає питання:

 удосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

 планування та режиму роботи Закладу;

 варіативної складової робочого навчального плану;

 переведення учнів до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

 підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

 участі в інноваційній та експериментальній діяльності Закладу, співпраці з вищими навчальними Закладами та науковими установами;

 морального та матеріального заохочення учнів та працівників Закладу;

 морального заохочення батьків та осіб, що їх замінюють, та громадських діячів, які беруть участь в організації навчально-виховного процесу;

 притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів, працівників Закладу за невиконання ними своїх обов’язків;

 педагогічна рада розглядає також інші питання, пов’язані з діяльністю Закладу.

7.9. Органом громадського самоврядування Закладу є загальні збори його колективу, що скликаються не менш як один раз на рік.

Загальні збори скликаються за рішенням ради Закладу.

Встановлюється такий склад загальних зборів:

 педагогічний колектив Закладу у повному складі;

 батьківські комітети всіх класів Закладу;

 учні старшокласники, які обрані до складу ради старшокласників.

Загальні збори заслуховують звіт директора про здійснення керівництва Закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності Закладу.

7.10. У Закладі за рішенням загальних зборів можуть створюватися та діяти рада Закладу, діяльність якої регулюється цим Статутом, а також піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об’єднання, комісії, асоціації, положення про які розробляє і затверджує галузеве Міністерство.

До складу ради Закладу обираються представники педагогічного колективу, учнів школи II-III ступенів, батьків і громадськості.

Члени піклувальної ради Закладу обираються на загальних зборах. Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, Закладу та окремих громадян.

Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування Закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників.

VІІІ. Прозорість та інформаційна відкритість

8.1. Заклад формує відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднює на своєму веб-сайті таку інформацію:

 Статут Закладу;

 ліцензії на провадження освітньої діяльності;

 сертифікати про акредитацію освітніх програм;

 структуру та органи управління Закладу;

 кадровий склад згідно з ліцензійними умовами;

 освітні програми та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

 територію обслуговування, закріплену за Закладом;

 ліцензований обсяг та фактичну кількість осіб, які навчаються у Закладі;

 мову освітнього процесу;

 наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

 матеріально-технічне забезпечення Закладу;

 результати моніторингу якості освіти;

 річний звіт про діяльність Закладу;

 умови доступності для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

 перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

 іншу інформацію, що оприлюднюється за рішенням Закладу або на вимогу законодавства.

8.2. Заклад оприлюднює на веб-сайті кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

8.3. Інформація та документи, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше, ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законодавством.

8.4. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення Закладом та, може визначатися спеціальними законами.

IХ. Матеріально-технічна база

9.1. До майна Закладу належать:

 нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, тощо;

 майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об’єкти авторського права та/або суміжних прав;

 інші активи, передбачені законодавством.

9.2. Майно Закладу перебуває у комунальній власності Миронівської територіальної громади і закріплено за ним на правах оперативного управління.

9.3.Вимоги до матеріально-технічної бази Закладу визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов’язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

9.4. Для забезпечення освітнього процесу база Закладу складається із навчальних кабінетів, а також спортивних залів, бібліотек, архіву, медичного, комп’ютерних кабінетів, їдалень, приміщень для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу, кабінетів психолога, соціального педагога тощо

9.5. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно закладу та Філії не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом. Збитки, завдані закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до законодавства.

9.6. Об’єкти та майно Закладу не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

9.7. Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна Закладу, використовуються виключно на потреби Закладу.

9.8. Майно Закладу, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 Закону України «Про освіту».

9.10. Порядок, умови та форми набуття опорним закладом та Філією прав на землю визначаються Земельним Кодексом України.

9.11. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) посібниками всіх учнів та педагогічних працівників Закладу у порядку, встановленому законодавством.

9.12. Заклад, відповідно до чинного законодавства, користуються землею, іншими природними ресурсами і несуть відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

9.13. Засновник Закладу:

 забезпечує утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним Закладу на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

 забезпечує відповідно до законодавства створення у Закладі безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб із особливими освітніми потребами.

Х. Фінансово-господарська діяльність

10.1. Фінансово-господарська діяльність Закладу здійснюється відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу України, законодавства в галузі освіти та інших нормативно-правових актів.

10.2.Утримання та розвиток матеріально-технічної бази Закладу фінансуються за рахунок коштів Засновника та інших джерел фінансування.

10.3. Заклад може надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Засновник має право затверджувати перелік платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України. Питання оплати додаткових освітніх послуг у закладі регулюється законодавством.

10.4. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку закладу визначається директором відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади.

Бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом або через централізовану бухгалтерію Гуманітарного відділу.

10.5. Фінансово-господарська діяльність здійснюється на основі кошторису Закладу.

10.6. Джерелами фінансування Закладу відповідно до законодавства є:

 державний бюджет;

 місцевий бюджет;

 плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;

 доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

 гранти вітчизняних і міжнародних організацій;

 дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;

 добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;

 інші джерела, не заборонені законодавством.

10.7. Заклад є неприбутковою організацією, що утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, який регулює діяльність неприбуткових організацій.

Доходи (прибутки) Закладу не підлягають розподілу серед Засновника, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску) та інших пов’язаних з ними осіб.

Доходи (прибутки) Закладу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання організації, реалізації мети (цілей) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом.

Бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані Закладом за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевого бюджету. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену Статутом.

Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять до Закладу у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для провадження освітньої, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком.

Усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна Закладу, використовуються виключно на зміцнення матеріально-технічної бази.

У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні асигнування Закладу не зменшуються.

10.8. Заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

10.9. Штатний розпис Закладу затверджується начальником Гуманітарного відділу на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної влади у сфері освіти.

10.10. За наявності додаткових коштів на фінансування Закладу можливе збільшення фонду заробітної плати для індивідуального преміювання працівників.

10.11. За наявності фінансових можливостей (асигнувань) Засновника додатково можуть виділятися бюджетні кошти на поділ класів на групи з окремих предметів, факультативи, консультації, індивідуальне, інклюзивне навчання та для організації позакласної (гуртки, лекції, курси тощо), методичної, науково-експериментальної роботи.

10.12. Для забезпечення ефективного управління освітнім процесом і проведення науково-методичної роботи у Закладі (за наявності бюджетних та додаткових коштів) можуть бути введені додаткові посади за погодженням органів місцевого самоврядування.

10.13. Порядок діловодства у Закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами.

10.14. Звітність про діяльність Закладу ведеться відповідно до законодавства.

XI. Міжнародне співробітництво

11.1. Заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проєктів тощо.

11.2. Заклад має право відповідно до чинного законодавства укладати угоди про співробітництво із закладами освіти, науковими установами, підприємствами, організаціями, освітніми асоціаціями, фондами, громадськими об’єднаннями інших країн.

11.3. Заклад, педагогічні працівники та здобувачі освіти можуть брати участь у реалізації міжнародних проєктів та програм.

ХІІ. Державний нагляд (контроль) за діяльністю

12.1. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи проводять інституційний аудит закладу відповідно до цього Закону України «Про освіту» і позапланові перевірки упорядку, передбаченому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Інституційний аудит Закладу включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов. Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою Засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової (піклувальної) ради Закладу.

12.2. Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайті Закладу та, Засновника та органу, що здійснював інституційний аудит.

12.3. Громадський нагляд (контроль) Закладу здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) відповідно до законодавства в галузі освіти.

12.4. Заклад, що має чинний сертифікат про громадську акредитацію Закладу, вважається таким, що успішно пройшов інституційний аудит у плановому порядку.

12.5. Засновник Закладу або уповноважена ним особа:

 здійснює контроль за дотриманням установчих документів Закладу;

 здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Закладу;

 здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

ХІІІ. Створення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання

13.1. Рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) Закладу приймає його Засновник.

13.2. Реорганізація і ліквідація Закладу може здійснюватися на підставі рішення Господарського суду, в інших випадках, передбачених діючим законодавством України.

13.3. У випадку реорганізації права та зобов’язання Закладу переходять до правонаступників відповідно до чинного законодавства або визначених закладів загальної середньої освіти.

У разі реорганізації чи ліквідації Закладу Засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.

13.4. Ліквідація Закладу проводиться ліквідаційною комісією, яка створюється Засновником або за рішенням суду – згідно з діючим законодавством. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Закладом. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його Засновнику.

ХІV. Прикінцеві положення

14.1. Положення цього Статуту набирають чинності з моменту його державної реєстрації.

14.2. Статут Закладу та зміни до нього затверджуються рішенням Засновника за погодженням Гуманітарного відділу і підлягають реєстрації в установленому порядку.

14.3. Внесення змін до Статуту Закладу оформляється шляхом викладення його в новій редакції.

Якщо одне із положень Статуту Закладу, у зв’язку із внесенням змін до законодавства, стає таким, що йому суперечить, Засновник застосовує норми, передбачені новим законодавством, та зобов’язується внести відповідні зміни. Якщо одне з положень Статуту буде визнано недійсним, це не торкається решти його положень.

14.4. Питання, не врегульовані цим Статутом, вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Секретар міської ради Андрій Скидан

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року №152

"Використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2020 році" в 2020 - 2021 навчальному році, за період І семестру, було виділено з державного бюджету суму в розмірі 68 266 гривень на придбання необхідних матеріалів для навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, а саме:

Навчальні засоби (80520000-5) - 17 934;

Друковані книги (22110000-4) - 5 482;

Медичне обладнання (33190000-8) - 6 462;

Гімнастичний інвентар (37420000-8) - 2 410;

Килимові покритя, килими та інвентар (39530000-6) - 3 434;

Сидіння, стільці, супутні вироби і частини до них (39110000-6) - 21 694;

Іграшки (37520000-9) - 10 850.

VІ. Вивчення стану основних напрямів виховання

ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

(ПРОГРАМА РОЗВИТКУ)

Комунальний заклад Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Миронівської районної ради Київської області

на 2017 – 2022 роки

ЗМІСТ

Паспорт Програми розвитку……………………………………..3

1. Вступ

1.1.Обґрунтування необхідності створення програми……………8

1.2.Прогноз тенденцій змін соціального запиту

на освітні послуги……………………………………………….11

2. Концепція розвитку школи.

2.1. Загальні положення …………………………………………..13

2.2. Мета і завдання ……………………………………………….16

2.3. Зміст діяльності………………………………………………..17

2.4. Основні шляхи реалізації Концепції ……………………….19

3. Призначення, мета і завдання розвитку школи.

3.1. Пріоритетні напрямки роботи школи………………………21

3.2. Структура організації навчально-виховного процесу

на трьох ступенях навчання……………………………………..22

4. Перспективний план роботи педагогічного колективу

4.1. План діяльності Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ст..

щодо впровадження інформаційно-комунікативних

технологій у навчально-виховний процес……………….26

4.2. Етапи реалізації проблеми ………………………………..29

4.3. Кадрове забезпечення…………………..……………….…33

4.4. Управління навчально-виховним процесом……………..37

4.5. Перспективне планування педагогічних рад………….…39

4.6. Матеріально-технічна база та

фінансово-господарське забезпечення………………….41

Паспорт Програми розвитку

Назва Зміст Програми

Тип програми Програма розвитку

Підстава для розробки Програми Необхідність удосконалення якості освітніх послуг, які надає заклад, вироблення освітньої та наукової стратегії з урахуванням якісних змін у державі

Нормативно-правова база Закони України:

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017р.№2145 – VIIІ

2. Закон України «Про дошкільну освіту»

3. Закон України «Про загальну середню освіту» від13.15.1999р.№ 651 - XIV

4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. за № 2402-ІІІ.

5. Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року» від 05.03.2009 р. за № 1065-VI.

6. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.1998 р. за № 281-ХIV.

7. Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу»від 06.07.2010 р. №1224.

8. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» від 05.06.2014 р. №1324

Укази Президента України:

1. Указ Президента «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25.06.2013 р. за № 344/2013.

2. Указ Президента України № 926/2010 від 29.09.2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».

3. Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р. за № 992/2001

4. Указ Президента України «Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженим фізичними можливостями»від 19.05.2011 р. №588

Акти Кабінету Міністрів України:

1.. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1722-р. Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.

2. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 20.04.2011р. № 426.

3. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23.11.11.№1392.

4.Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 р. № 872

Накази:

1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.12.2011 № 903 «Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах».

2. Наказ від 27.08.2010 р. № 778 «Про затвердження положення про загальноосвітній навчальний заклад».

3. Наказ від 05.10.2009 р. № 1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу».

4. Наказ від 01.06.2010 р. № 521 «Про затвердження правил техніки безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах».

5. Наказ від 06.10.2010 р. № 930 «Про затвердження типового положення про атестацію педагогічних працівників».

6. Наказ від 13.04. 2011 р. № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

7. Наказ від 17. 06. 2013 р. № 776 «Про розширення бази для проведення дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності у навчально-виховний процес навчальних закладів на 2012-2019 рр. ».

8. Наказ від 03.05.2012 р. № 528 «Про затвердження Змін до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні».

9. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.04.2011 № 302 «Про заходи щодо впровадження електронного навчального контенту».

10. Наказ від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

11. Наказ від 01.02.2010 № 59 «Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми»;

12. Наказ від 29.03.2010 № 255 «Про виконання законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону України від 21 січня 2010 року № 1824 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв»;

13. Наказ від 20.06.2011 № 596 «Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс «Парк педагогічної майстерності»;

14. Наказ від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

15. Наказ від 16.12.2011 № 1443/779 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську військово-патріотичного спортивну гру «Зірниця»;

16. Наказ від 11.06.2012 № 677 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві»;

17. Наказ від 19.07.2012 № 827 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року»;

Мета Програми Створення умов для забезпечення в школі сучасної, доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільстві, запитів особистості й потреб держави; забезпечення ефективного управління розвитком загальноосвітнього закладу.

Завдання Програми • Формування інформаційно–комунікаційної та комунікативної компетентностей учнів.

• Запровадження освітніх інновацій, інформаційно-комунікаційних педагогічних технологій.

• Розвиток профільності навчання.

• Впровадження здоров’язберігаючої технології в навчально-виховний процес.

• Створення толерантного середовища у навчальному закладі.

• Розвиток комунікативних здібностей учнів.

• Створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді.

• Підтримка дітей і молоді з особливими потребами.

• Забезпечення консолідації та взаємодії соціальних і наукових партнерів із метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища.

• Виховання патріотизму і духовності, формування національної свідомості, високих моральних якостей громадянина.

• Приведення матеріально-технічногої стану школи у відповідність із потребами сучасної освіти.

Термін реалізації Програми

2017-2022 рр.

Етапи реалізації Програми 1-й етап:2017 –2018 навчальний рік –Концептуально-організаційний (проведення діагностики та анкетування вчителів із метою виявлення труднощів і шляхів реалізації проблеми);

2-й етап:2018 – 2019 навчальний рік - Уходження в проблему

(вивчення теорії, методики інновацій в освіті досвідом педагогів-новаторів);

3-й етап: 2019 – 2020 навчальний рік – Реалізація проблеми (відпрацювання сучасних педагогічних та інформаційних технологій, вивчення роботи з обдарованими дітьми шляхом аналізу, участь в конкурсах, олімпіадах, творчих та інтелектуальних змаганнях тощо );

4-й етап: 2020 – 2021 навчальний рік –Набуття досвіду(відстеження динаміки рівня професійної компетентності вчителя, оформлення матеріалів практичного досвіду школи з питань навчання, виховання, участі вчителів у конкурсах виставках педагогічних технологій );

5-й етап: 2021 – 2022 навчальний рік –Узагальнення результатів( підбиття підсумків роботи за всіма напрямами діяльності педагогічного колективу школи ).

Ресурсне забезпечення Програми Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів школи.

Залучення фахівців вищих навчальних закладів, державних та громадських організацій у якості консультантів.

Розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів (цільових соціальних проектів, інвестицій, благодійних внесків тощо); підвищення ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів.

Очікувані результати Забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави.

Підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-педагогічними знаннями та вміннями, володіння прийомами індивідуалізації навчання та виховання учнів).

Підвищення рівня навчальних досягнень учнів.

Підвищення якості вихованості школярів.

Створення позитивного іміджу школи в соціумі села та району, підвищення її конкурентоздатності.

Показники ефективності Програми Поліпшення якісних показників ЗНО, ДПА, результатів предметних олімпіад.

Зростання позитивного іміджу навчального закладу та конкурентноздатності школи на ринку освітніх послуг.

Збільшення контингенту учнів.

Розширення ділових партнерських міжнародних зв’язків.

Контроль, корекція та оцінювання Системний моніторинг реалізації розвитку Програми та її фінансування; участь батьків і громадськості в незалежному оцінювання якості освіти.

Вступ

Освіта — найважливіше із земних благ,

якщо вона найвищої якості.

Інакше вона абсолютно даремна.

Дж. Р. Кіплінг

1. Обґрунтування необхідності створення програми.

Підготовка Програми розвитку Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Миронівської районної ради Київської області с. Зеленьки Миронівського району на 2017-2022 рр. зумовлена якісним оновленням змісту освіти, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави; впровадження сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес.

Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання. Так у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формуванні зазначеної компетентності». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Сучасна нормативна база функціонування та розвитку загальноосвітньої школи поставила її в ситуацію самовизначення (призначення школи, освітнього змісту, технологій навчання та виховання тощо).

А для цього, на наш погляд, перш за все необхідно визначитися, чого ми хочемо від школи і дати відповідь на одне головне питання: а чи справді школа може "всіх навчити всього" і як це зробити? Якщо мати на увазі базовий мінімум - безумовно може, якщо вміння застосовувати знання - то й це більшості під силу, а ось вивести всіх на творчий рівень - на це, напевно, не слід претендувати шкільному вчителю. Та й не треба цього і неможливо це, щоб всі діти з усіх предметів навчалися на високому рівні. Але беззаперечно необхідно боротися за успішність кожного в певній сфері.

І призначення сучасної школи полягає в тому, щоб кожен знайшов свій інтерес у житті, своє покликання.

Школа не завжди може відновити й розвинути в підлітку всі його таланти (інколи творча "планка" розвитку дитини прихована ще в дошкільному віці), але їй цілком під силу навчити його основ знань з будь-якого предмета, зміцнити почуття людської гідності, поваги до себе й до інших людей, навчити відстоювати і захищати свої інтереси, власну думку, погляд тощо. Дитина не повинна бути в школі в ролі то обвинувачуваного, то підозрюваного. У неї є право на незнання і право на навчання. Це обов'язок вчителя - знати, як допомагатиучневі, щоб він навчився, відчув успіх.

Сучасна освіта передбачає програму для кожного класу, і, відповідно, Міністерство освіти і науки України рекомендує підручник і матеріал. Завдання вчителя – вивчивши рівень підготовленості учнів, обрати для використання найоптимальніший варіант та пристосувати його до конкретного контингенту дітей, ознайомити батьків з метою та завданнями навчання. Одній дитині цей план підходить, іншій не підходить - але вона впокорюється, хтось озлоблюється, хтось бунтує, хтось і радий не бунтувати, але й упоратися з планом не може. В результаті один виходить зі школи пристосуванцем, інший - екстремістом, третій - вигнанцем, четвертий - безвладним і безхребетним… Як цього уникнути? Що необхідно зробити, не міняючи систему?

Навіть, якщо кожній дитині дати по комп'ютеру, щоб вона могла навчатися індивідуально, чи це допоможе? Ні! Бо це ілюзія. Ми хочемо, щоб дитина сама, без дружньої участі, без довірливого спілкування, без голосу людського, засвоїла досвід людства? Ні!

Як "учора", так і "сьогодні" на уроці сидять поруч як майбутні генії, так і майбутні пересічні громадяни. Адже у дитинстві геніїв складно розгледіти - скільки людей, визнаних потім геніями, в дитинстві здавалися нездарами. І геніальність - це найвищий ступінь різнобічного розвитку, а злочинна байдужість, навпаки, найвищий ступінь однобічного розвитку - вбито все, крім тваринних інстинктів. До іншого призводить знівеченість шкільним навчанням, моральне каліцтво через постійну неуспішність, безперспективність.

В основі шкільного навчання у дорослих повинно бути одне бажання - сумлінна, чесна, безкорисна допомога дітям у навчанні та підготовці їх до дорослого життя.

Побудова навчально-виховного процесу, орієнтованого на розвиток особистості, справа складна. Сучасний учитель вже усвідомив, що школа очікує зараз від нього забезпечення розвитку кожного конкретного учня шляхом допомоги йому:

☻ самостійно пізнавати свої можливості;

☻ самотужки визначати вибір змісту освіти, видів діяльності;

☻ самотужки реалізувати особистісний потенціал;

☻ розвиватися спільно з людьми.

Долучення до сучасної шкільної практики ідеї профільного навчання - це ще один значний та важливий крок нашої освіти до нової якості, бо це переорієнтація освітнього процесу на індивідуалізацію навчання. Є надія, що за цих умов зміниться суть соціальної активності школярів. Вони стануть самостійнішими у виборі стилю життя й відповідальнішими за свою освіту. Брак цього зараз є однією з головних причин низької успішності учнів та їх незацікавленості у власних досягненнях.

Також серед найважливіших перетворень, які зараз здійснюються у системі вітчизняної освіти, є її орієнтація на нові стосунки між учнем та тим змістом навчання, який йому пропонує держава. Якщо колись учня примушували обов'язково засвоювати освітній стандарт, який не відповідав ні можливостям, ні внутрішнім запитам конкретної дитини, то віднині вона може вільно і самостійно обирати свою освітню траєкторію. Учень, нарешті, може розвиватися відповідно до природних законів, власних природних можливостей, відповідно до мотиваційних ресурсів своєї особистості і не боятися залишення на повторний курс, або ще якихось заходів покарання. Відтепер учень може сам відповідати за своє навчання, розпоряджатися своїми можливостями і талантом так, як вважає краще для себе. В цій ситуації він реалізує себе як неповторну особистість та повноважний відповідальний член нормального суспільного життя.

Нинішня модернізація освіти ставить перед собою дуже складну мету: створити таку педагогічну систему, за якою кожна окрема дитина отримала б невичерпні можливості для повної самореалізації закладених у ній покликань, здібностей і неповторного таланту. Кінцевими продуктами успішного функціонування такої особистісно-зорієнтованої педагогічної системи має стати нова людина, нове суспільство і новий світ. І досягти бажаних результатів можна тільки за умови свободи у навчанні й великої справжньої відповідальності учня за якість свого життя.І завдання, яке стоїть зараз перед вчителями, це - створення нового педагогічного середовища, налаштованого на персональний талант дитини.

Першочергове завдання - зорієнтувати навчання та розвиток учнів на індивідуальні можливості та потреби дитини. Наступний крок - виховати в дитині потребу та пробудити в ній природне бажання розвиватися.

2. Прогноз тенденцій змін соціального запиту на освітні послуги.

Соціальний запит на освіту - це відображення інтересів тих сторін, чиї потреби задовольняються в процесі діяльності освітнього закладу.

Вивчаючи соціальні очікування по відношенню до школи, ми виділили суб'єктів, які приймають участь у формуванні соціального запиту до нашої школи:

♦ держава( Президент, Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України, департамент освіти і науки Київської облдержадміністрації, відділ освіти Миронівськоїрайдержадміністрації, які формулюють свій запит у вигляді різноманітних документів, які визначають державну політику у сфері освіти);

♦ учні;

♦ їх батьки;

♦ педагогічна спільнота.

Співставимо запити суб’єктів-замовників:

Держава Батькам учнів потрібно, щоб школа забезпечила:

Учням потрібно, щоб у школі:

Педагоги очікують:

► оптимізація освітнього процесу з метою збереження фізичного, психічного та духовного здоров'я школярів;

- збереження та зміцнення здоров'я дітей. - були в наявності комфортні психолого-педагогічні і матеріальні умови для успішної навчальної діяльності, спілкування, самореалізації; - підвищення рівня засвоєння матеріалу, а, відповідно – рівня знань учнів

► посилення значущості природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклу дисциплін, які сприяють формуванню духовності, активній громадянській позиції особистості, її інтеграції в світову культуру;

- введення профільного навчання в старшій школі з метою забезпечення професійної орієнтації та професійного самовизначення школярів; - можливість отримання якісної освіти загальної та повної;

- якісну підготовку школярів до вступу в заклади вищої, середньої та початкової професійної освіти;

- початкову професійну підготовку учнів третьої ступені школи; - була можливість отримати якісну середню освіту та початкову професійну підготовку;

- створення в школі комфортних психолого-педагогічних і матеріальних умов для здійснення професійної діяльності та профорієнтаційної спрямованості учнів

► забезпечення умов для розвитку та становлення особистості кожної дитини, виявлення і реалізація потенційних можливостей кожної дитини; - цікаве дозвілля дітей;

а також, щоб були створені умови для:

- задоволення різноманітних інтересів і потреб учнів та розвитку здібностей школярів; - було цікаво вчитися; - створення умов для творчої самореалізації в професійній діяльності.

► інформатизація освітньої практики, формування функціональної інформаційної грамотності випускників, як основи інформаційної культури особистості. - формування інформаційної грамотності та оволодіння сучасними інформаційними технологіями; - були умови для опанування сучасними інформаційними технологіями.

- покращення матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;

2. Концепція розвитку школи

І. Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VІІІ. Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності навчального закладу – це безперервний процес підвищення ефективності навчально-виховного процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально-виховного процесу.

Навчально-виховний процес загальноосвітнього закладу – процес спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення:

- орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

- здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

- вільне володіння двома іноземними мовами;

- наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою;

- високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, професійного розвитку, застосування комунікативних компетенцій, упровадження у своїй діяльності ІКТ;

- вільне володіння комп’ютером, високий рівень культури користування ІКТ;

- готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

- сформовані трудова та моральна життєва мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

Досконале володіння ІКТ та розвинуті комунікативні здібності зумовлюють досягнення життєвого успіху, позитивного соціального іміджу особистості у сучасному суспільстві. Тому розвиток та практичне застосування саме комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій учнів в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннямиКонцепції навчального закладу і відповідає загальношкільній науково-методичній проблемі закладу «Сучасний урок – спільне творчість учителя та учня в процесі розвитку успішної особистості, гармонізація родинного та шкільного виховання».

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, які оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями. Складовими комунікативної компетентності є комунікативні здібності, комунікативні вміння, комунікативні знання.

Комунікативно-особистісний потенціал є інтегруючим компонентом соціального інтелекту як складового потенціалу особистості, що визначається її можливостями у сфері міжособистісної взаємодії, які реалізуються за наявності у людини комунікативних здібностей, умінь та навичок. Під соціальним інтелектом мають на увазі здатність людини розуміти не лише саму себе, а й інших людей, їхні взаємовідносини і прогнозувати міжособистісні події. Комунікативна культура розглядається як сукупність знань, умінь, навичок забезпечення взаємодії людей у конкретній соціокультурній ситуації, сформованість певних здібностей. Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань сучасної школи є розвиток саме комунікативних компетентностей учнів, у тому числі:

• толерантність;

• висока комунікативність;

• творча активність;

• рефлективність;

• емпативність;

• сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів; користування різноманітними навчальними програмами; відвідування величезної кількості закладів, які мають власні акаунти в Інтернеті; участь в онлайнових семінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних презентацій; віртуальні екскурсії музеями і виставочними залами; можливість інтерактивного спілкування з жителями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації та ін. Можливості ІКТ безмежні, тому однією із першочергових задач школи є підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, сформувати у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного навчального закладу сприяє інформатизація самого навчально-виховного процесу та управління закладом.

В основу Концепції покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у Комунальному закладі Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ст..Миронівської районної ради Київської області.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах як:

- інформаційна й аналітична відкритість, доступність;

- прогнозування;

- гнучкість управління;

- оптимальність функціонування закладу в системі освіти;

- відокремленість функцій управління.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

1) використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі навчання школярів та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

2) мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

3) наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвивається, в навчальному закладі.

ІІ. Мета та завдання

Мета: створення цілісної системи розвитку комунікативної та комунікаційної культури учасників навчально-виховного процесу.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності:

- розробка, апробація та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій у навчально-виховному процесі та в управлінській діяльності Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ст. Миронівської районної ради Київської області.

- забезпечення застосування інформаційних технологій в навчально-виховному процесі та управлінській діяльності закладу освіти;

- створення єдиного інформаційного простору закладу освіти з подальшою інтеграцією його в систему відкритої освіти;

- розробка технологій застосування окремих складових інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом та механізму створення і користування базами даних;

- забезпечення мультимедійного супроводу навчальних занять на основі використання ресурсів шкільного інформаційно-бібліотечного центру (відео-, медіатека, мережа Інтернет);

- впровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційних технологій навчання;

- введення в практику роботи вчителів методу проектів, як однієї з компетентнісно зорієнтованих технологій навчання та виховання учнів;

- впровадження заходів у навчальній та виховній діяльності, спрямованих на розвиток письмової та усної комунікації, навичок роботи в групі, самопрезентації, ораторського мистецтва учнів;

- запровадження в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;

- створення шкільного середовища, що сприятиме прагненню учнів до самопізнання, самоаналізу, саморозвитку.

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

- формування культури спілкування та інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;

- автоматизація типових операцій;

- впорядкування інформаційного обміну баз даних;

- автоматизація збору даних і статистичних звітів, що періодично формуються за визначеними формами;

- можливість надання в оперативному режимі аналітичним службам, керівникам та іншим суб’єктам педагогічного процесу інформації про стан та тенденції розвитку того або іншого напряму діяльності для прогнозування та прийняття управлінського рішення;

- мотиваційний аспект набуття знань учнями;

- розвиток соціальної та комунікативної активності учнів;

- формування в учнів навичок ефективного спілкування;

- формування у учнів культури збереження і зміцнення свого здоров’я;

- створення безпечного толерантного шкільного середовища;

- формування системи моніторингу освітнього процесу з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.

- надати доступ педпрацівникам та учням до світових інформаційних ресурсів та технологій;

- оснастити заклад сучасними навчальними та управлінськими комп’ютерними комплексами;

- сформувати інформаційну культуру учасників НВП;

- підняти навчально-виховний процес на новий якісний рівень.

ІІІ. Зміст діяльності

Загальними засадами визначення нового змісту освіти є гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки плюралізму і партнерства.

В основу змісту діяльності школи покладено систему наук, які дозволяють формувати у учнів цілісне сприйняття світу, визначення сфери діяльності відповідно до своїх здібностей і можливостей.

Напрям діяльності з інформатизації навчально-виховного процесу передбачає розробку та апробацію методик застосування комп’ютерних засобів навчання в процесі вивчення навчальних предметів відповідно до виду навчальної діяльності. Також буде впроваджена робота зі створення медіатеки навчальних занять із метою забезпечення інформаційного супроводу процесу навчання.

Напрям діяльності школи з інформатизації управлінської діяльності є логічним продовженням роботи адміністрації школи з використання створеного у закладі освіти автоматизованого робочого місця директора школи та заступників із навчально-виховної роботи і передбачає визначення інших доцільних для автоматизації напрямів управлінської діяльності з метою розробки власного або апробації існуючого програмного забезпечення. У цьому напрямі діяльності буде здійснюватися розробка механізму складання та використання великих баз даних для створення розгалуженого інформаційного простору закладу освіти.

Основний зміст діяльності:

- модернізація автоматизованого робочого місця адміністрації школи;

- апробація та розробка рекомендацій щодо впровадження програм для ефективного управління навчально-виховним процесом;

- задоволення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, а також визначення прав, обов’язків та відповідальності між учасниками процесу збору, обробки й подання даних на всіх рівнях;

- розробка науково-методичних основ сучасної системи збору, зберігання даних, одержаних із різних джерел; обробки й комплексного аналізу статистичних даних та інформації про якість освіти в навчальному закладі;

- розробка технологій створення медіатек та їх використання для проведення навчальних, виховних занять;

- апробація методів дистанційного навчання учнів та вчителів.

- вивчення різноманітних джерел, літератури, їх науковий аналіз, що дозволяє визначає визначити науково- практичне обґрунтування вирішення подібних проблем;

- побудова моделі нового виду діяльності, яка дозволяє знімати суперечності й вирішувати проблеми;

- розробка необхідних дидактичних, психолого – педагогічних та інших засобів;

- вироблення методичних рекомендацій для всіх учасників освітнього процесу, спрямованих на вирішення проблеми та отримання нової якості.

Напрям діяльності з розвитку комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу передбачає запровадження виховних заходів та використання у навчальній діяльності інноваційних технологій з метою розвитку наступних складових комунікативної компетентності:

 орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда;

 спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при ситуативній видозміні психічних станів, міжособистісних відносин і умов соціального середовища;

 адекватна орієнтація в собі - власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації;

 готовність і уміння будувати контакт з людьми;

 внутрішні засоби регуляції комунікативних дій;

 знання, уміння і навички конструктивного спілкування;

 внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії .

Навчальний заклад працює відповідно до плану роботи, основним документом, що регулює навчальний процес є робочі навчальні плани, які складаються на основі типових навчальних планів, затверджених МОН України.

ІY. Основні шляхи реалізації Концепції

Науково-методичне забезпечення

Робота навчального закладу спрямовується на розробку навчально-методичного забезпечення таких структурних одиниць:

- автоматизоване робоче місце директора та його заступників;

- інформаційно-бібліотечний центр;

- редакційно-видавничий відділ (прес-центр);

- технічне оснащення навчальних аудиторій;

- створення умов для проведення тренінгів комуніка¬тивної компетентності особистості.

Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає вирішення таких питань функціонування: обґрунтування типового набору прикладних програм комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів; розробка напрямів та методик застосування комп’ютерної техніки для реалізації навчальних планів; відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей; раціональне використання комп’ютерного класу та створення аудиторій для проведення виховних заходів.

Діяльність закладу спрямована на :

1. Підвищення кваліфікації педагогів спрямовано на відпрацювання вмінь:

- розробки змісту та методик використання спеціальних програмних продуктів для проведення діагностичного й підсумкового тестування учнів;

- використання прикладних програмних продуктів та електронних підручників в освітньому процесі;

- використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет.

- розвиток комунікативної компетентності;

- використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів.

2. Програмно – методичне забезпечення навчально-виховного процесу, розробка різнорівневих, диференційованих програм, навчально-методичних посібників для вчителів та учнів.

3. Співпраця школи з науковими установами, навчальними закладами різних рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.

4. Висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації.

Організація та фахова підтримка

Для якісної роботи школи планується комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в процесі управління і навчально-виховному процесі тощо.

Для досягнення мети необхідно:

- накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;

- накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;

- підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у навчальному закладі;

- проведення практичних занять для педагогічних працівників школи щодо оволодіння навичками роботи з персональним комп’ютером та роботи в мережі Інтернет;

- проведення серії курсів та семінарів–практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей;

- розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо розвитку освіти в школі, тощо);

- формування баз даних учнів;

- створення бази даних бібліотечного фонду школи;

- відслідковування результатів атестації педпрацівників;

- залучення учасників навчально-виховного процесу до участі в Інтернет – конференціях.

Матеріально-технічне забезпечення

Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників навчально-виховного процесу та сучасного програмного забезпечення.

Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути: прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів навчально-виховного процесу; бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються; шкільна мережа; приміщення для роботи інформаційно-бібліотечного центру, аудиторії для проведення тренінгових занять, ігрова кімната та куточки відпочинку.

3. Призначення, мета і завдання розвитку школи

Пріоритетні напрямки роботи школи

Призначення школи

Будуємо школу рівних можливостей для всіх; школу в якій навчаються поряд обдаровані дітив тій чи іншій галузі та звичайні; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Розвиток – наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита. По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання.

Наша формула: "Допоможи мені це зробити самому". По-іншому працює і вчитель , який допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, який не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.

І в цій школі ми можемо надати нашим вихованцям якісної освіти.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління нашою школою буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням нашої школи.

Структура організації навчально-виховного процесуна трьох ступенях навчання

В проектуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми будемо йти в першу чергу "від учня", тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми будемо це розуміти не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи на протязі всього життя.

Структура школи пропонується така:

Початкова школа.

Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цій ступені навчання - формування базових знань, умінь та навичок - проголошується ціль розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку комунікативних компетенцій учня, тобто навичок культури спілкування та самопізнання.

Призначення початкової школи полягатиме у становленні життєвих навичок особистості учня. Стратегічним напрямком розвитку початкової ступені освіти є створення таких умов, за якими у кожного учня створюється установка, яку можна сформулювати в словах: "Я люблю свою школу", і розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.

Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.

Система додаткової освіти буде складатися із роботи предметних гуртків, дослідницької діяльності (проекти ) та вивчення предметів з варіативної складової навчального плану: курсів за вибором та індивідуальних занять.

Основна школа ( 5-7 класи).

Рання предметна орієнтація.

Метою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Це обумовлено тим, що кожна людина в житті досягає значних вершин тільки в окремій сфері, пов'язаній з вивченням означеної кількості предметів. І дитина в цьому віці вже здатна визначитися з тим чи іншим переліком напрямів свого майбутнього професійного розвитку і в подальшому свого професійного становлення. Наше завдання - допомогти дитині визначитися в напрямках, дати змогу їй себе випробувати в різних сферах ( гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.)

Стратегічним напрямком розвитку середнього ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка, яку можна сформулювати в словах: "Я вмію та люблю вчитися" і розвивається відповідний комплекс навчальних умінь та навичок та розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.

Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти "технології успіху та досягнень", при цьому зберігши загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація даного стратегічного напрямку буде сприяти створенню у школярів комплексної освітньої мотивації, тобто мотивації з основою не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивів корисності (прагматичні) та мотивів задоволення (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності). В подальшому на старшому ступені навчання, отриманні учнями 5-7 класів навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні та освітні орієнтири.

Основна школа ( допрофільне навчання).

Профільне самовизначення ( 8 - 9 класи ).

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки (за технологічними напрямком), або поглибленого вивчення української мови та аглійської мови.

Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8 - 9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію. На даному етапі організації НВП особливо важливе значення надається роботі предметних гуртків, бо досвід учнів, якій вони зможуть набути в проектній діяльності дозволяє вести навчання на високому рівні самостійності, використовуючи предметні гуртки для включення учнів не тільки в процес пізнавальної діяльності, але й в процеси пошукової, дослідницької, проектної роботи з навчальним матеріалом, поєднуючи таким чином класно-урочну систему з діяльністю предметних гуртків.

Призначення основної школи - розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Старша школа ( 10-11 класи, профільне навчання)

До моменту закінчення школи старшокласник має підійти психологічно готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та здібностей, які допоможуть учням реалізуватися в житті.

Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формуванню та розвитку предметної (змістовної) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня через розвиток між предметних зв'язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Стратегічним напрямком розвитку старшого ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: "Я вибираю свій життєвий шлях і хочу вчитися далі".

Ідея усвідомленого і компетентного вибору учнем варіанту допрофільної підготовки та профільного навчання важлива з таких причин:

 ми виходимо з того, що одним з найважливіших результатів шкільної освіти повинна стати спроможність і готовність учня до прийняття відповідальних життєво важливих рішень;

 ми впевнені, що забезпечити успішність наших випускників у житті і професії ми зможемо, навчивши їх активної взаємодії з іншими, толерантності, здібності вести діалог;

 ми вважаємо, що сучасна школа повинна навчити учня об'єктивно оцінювати себе в поєднанні з постійним пошуком можливої самореалізації.

Тому призначення старшої школи - оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність. Саме старша школа відповідає за досягнення учнем рівня професійної компетентності, саме старша школа повинна підготувати учня до життєвого самовизначення. У зв'язку з цим, головним стає питання не про кількість профілів навчання та не про їх формальне змістовне наповнення, а про те, яким чином той чи інший профіль забезпечує досягнення учнем необхідного рівня базової компетентності та сприяє здійсненню учнем успішного вибору подальшого освітнього та професійного шляху.

Таким чином, основним напрямком розвитку школи стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє учневі розв'язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.

Основними умовами успішного досягнення базової компетентності учнями школими вважаємо:

♦ підвищення ефективності уроку шляхом встановлення діалогу учня та вчителя;

♦ розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти;

♦ реалізація комплексу форм позашкільної діяльності, які дозволяють забезпечити процес активної соціалізації школярів протягом всього освітнього маршруту профільної школи;

♦ орієнтація педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії;

♦ забезпечення принципів відкритості і комфортності освіти в усіх її аспектах;

♦ комплексний супровід педагогами, практичним психологом та іншими спеціалістами освітнього та професійного вибору школярів.

4. Перспективний план роботи педагогічного колективу

План діяльності

Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ст..

Миронівської районної ради Київської області

щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес

Затверджений рішенням педради

Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Миронівської районної ради Київської області

протокол № ___ від _____ 20____ року

Аспекти діяльності

Науково-методична та організаційно-методична робота:

Розробка програми розвитку закладу освіти відповідно до особистісно орієнтованого освітнього процесу.

Створення системи управлінської підтримки освітнього процесу.

Створення творчої команди у педагогічному колективі.

Діагностика рівня готовності педагогічного колективу до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес навчально-виховного комплексу.

Залучення педпрацівників в процес творчого переосмислення педагогічної діяльності.

Створення у колективі ситуації творчого пошуку та реалізації творчих ідей.

Аналіз і вивчення теоретичних та практичних аспектів впровадження нової технології.

Створення банку даних особистісно орієнтованих технологій, використовуваних в освіті, які виникають у роботі над темою.

Розробка авторських уроків.

Теоретична підготовка колективу.

Розробка основних напрямків методичної роботи щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій .

Розробка та переосмислення правил педагогічної та батьківської культури в новому освітньому процесі.

Допомога у створенні, реалізації та аналізі уроків з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Реалізація авторських уроків та тематичних планів у новій системі.

Відповідає:

заступник директора з навчально-виховної роботи

 Батьківський колектив:

 Загальношкільні батьківські збори.

 Класні батьківські збори.

 Опитування батьків щодо виявлення їхньої особистої системи сприймання своєї дитини, індивідуальні консультації.

 Розробка та переосмислення батьківської допомоги в родинному полі.

Відповідає : заступник директора

з виховної роботи

 Учнівський колектив:

 Створення різновікових колективів за інтересами.

 Діяльність системи самоврядування.

 Виставка творчих досягнень учнів.

 Проведення виховних годин.

Відповідає : заступник директора

з виховної роботи

Соціально-психологічна служба:

- Проведення діагностики навчальних та реальних можливостей учнів, психологічного моніторингу розвитку особистості школяра.

- Проведення психологічної експертизи діяльності закладу.

- Психолого-управлінське консультування.

- Діагностично-аналітична діяльність в організації психолого-педагогічних семінарів.

- Допомога у формуванні й роботі творчих груп педагогів та учнів для реалізації науково-практичних проектів, пов’язаних із реалізацією особистісно орієнтованого підходу в освіті та впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій.

- Проведення консультацій.

- Консультування педагогів щодо формування в учнів мотивації до навчальної діяльності.

- Формування, допомога у виробленні психологічної культури та практичних особистісно орієнтованих навичок у педагогів. Уведення до змісту роботи методичного об’єднання класних керівників розгляду таких питань, як: міжособистісні взаємини, спілкування з дорослими та однолітками, етичні цінності, сенс життя, створення ситуації успіху, педагогічна підтримка діяльності класного керівника.

Відповідає : практичний психолог

Етапи реалізації проблеми

Комунального закладу Зеленьківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Миронівської районної ради Київської області

«Сучасний урок – спільна творчість учителя та учня в процесі формування особистості дитини й підготовки її до життя»

2017 – 2018 навчальний рік

1-й етап: : Концептуально-організаційний

Мета: виявлення стратегічних завдань розвитку закладу й тенденції розвитку педагогічного процесу.

Завдання: проведення діагностики та анкетування вчителів із метою виявлення труднощів і шляхів реалізації проблеми.

Очікувані результати: позитивне ставлення педколективу до змін в організації навчально-виховного процесу.

1. Педагогічна рада:

„Педагогічна техніка – основа навчальної успішності учнів. Мистецтво управління класом.”.

2. Науково-методична конференція: «Особистіть учня та вчителя як діалогічна цілісність в освітньому процесі»

3. Методична рада: «Підготовка вчителя як кокурентноспрпоможного фахівця в умовах формування нової освітньої парадигми»

4. Постійно-діючий семінар: «Роль потенціалу уроку в розвитку творчих здібносмтей учнів, їхньої особистості в умовах здійснення особистісно зорієнтованого підходу»

5. Семінар – практикум:«Технологія особистіно орієнтованого уроку»

6. Проблемний семінар: «Створення в школі соціально-психологічних передумов розвитку успішної особистості школяра»

7. Психолого-педагогічні семінар:„ Психологічна підтримка сучасного уроку. Психологічний мінімум – кожному вчителеві ”.

8. Нарада при заступнику директора школи:

«Підсумки роботи колективу над проблемою у поточному році»

9. Випуск методичних бюлетенів.

10. Педагогічні читання: – «Система родинного виховання в педагогічній спадщині А.С. Макаренка»

11.Круглий стіл : « Батьки – діти. Діти – батьки»

2018 – 2019 навчальний рік

2-й етап: Уходження в проблему

Мета: колективне опанування системних підходів, напрямів реалізації проблеми, технологій.

Завдання: теоретичне вивчення стану проблемного питання в теоретичному та практичному аспектах.

Очікувані результати: готовність до організації інноваційної діяльності педагогів

.

1. Педагогічна рада:

«Педагогіка співпраці – ефективний спосіб оптимізації навчально-виховного процесу»

2. Методична рада:

«Організація взаємовідвідування відкритих уроків. Аналіз особливостей сучасного уроку.»

3.Постійно-діючий семінар:

«Організація та проведення нестандартних уроків»

4.Семінар – практикум:

« Обмін досвідом із проблем організації та проведення нестандартних уроків ».

5. Проблемний семінар: «Компетентісний підхід як чинник модернізації змісту освіти»

6. Педагогічні читання:

„Творчою людиною можна народитися, творчості можна і навчитися”

(В. Сухомлинський)

7. Тренінг « Толерантність – активний центр виховної роботи»

2019 – 2020 навчальний рік

3 етап: Реалізація проблеми

Мета: створення ефективного механізму реалізації комплексно-цільових програм; упровадження в навачально-виховний процес методу проектів, педагогіки співпраці.

Завдання: вивчення, узагальнення та запозичення педагогічного досвіду з упровадження методу проектів; аналіз проміжних результатів.

Очікувані результати: практичне використання педагогами досягнень науки, передового педагогічного досвіду; підвищення ефективності самоосвітньої діяльності педагогів.

1. Педагогічна рада:«Формування навичок та вмінь учнів до творчої діяльності, прагнення до життєвої самотворчості»

2. Методична рада:

«Розширюємо методичну палітру вчителя. Яким має бути сучасний урок?»

3. Проблемний семінар: «Вдосконалення якості й ефективності уроку на основі впровадження інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання»

4.Постійно-діючий семінар:

«Сучасні педагогічні технології – запорука ефективності уроку»

5. Теоретичний семінар: «Особистісно-орієнтована осваіта як особливий вид діяльності»

6. Семінар – практикум:

« Технологія особистісно-орієнтованого уроку ».

7. Психолого-педагогічний семінар: «Психологія особистісно-орієнтованого уроку.»

8.Педагогічні читання:«Творчість учителя якважлива характеристикапедагогічної праці.»

9.Методичний діалог « Нові підходи у виборі методів виховання»

2020 – 2021 навчальний рік

4 етап: Набуття досвіду

Мета: апробація напрацьованого в особистій практиці

Завдання: розробка, апробація та впровадження комплексу методичного забезпечення в навчально-виховний процес; відстеження динаміки рівня професійної компетентності вчителя, оформлення матеріалів практичного досвіду школи з питань навчання та виховання учнів.

Очікувані результати: практичне використання педагогами досягнень науки, передового педагогічного досвіду; підвищення ефективності самоосвітньої діяльності педагогів.

1. Педагогічна рада:

«Робота педколективу з вироблення в учнів умінь практичного і творчого застосування здобутих знань»

2. Методична рада: „Узагальнення методичних знахідок педколективу”;

3. Педагогічні читання: «Реалізація природознавчих ідей К.Д. Ушинського в умовах упровадження Державного стандарту ”

4. Постійно-діючий семінар: «Система розвивального навчання в дзеркалі шкільної практики»

5. Проблемний семінар: «Від творчого пошуку до ефективного уроку»

6.Семінар-практикум: «Методика проведення роботи в парах та групах»

7. Методичний тиждень: «Поглиблення професійного рівня педагогів школи»

8. Батьківський день у школі

2021 – 2022 навчальний рік

4 етап: Узагальнення результатів

Мета: вивчення результативності реалізації науково-методичної прлоблеми; проектування виходу на нову науково-методичну проблему.

Завдання: комплексний аналіз результатів дослідження; оформлення та впровадження результатів дослідження.

Очікувані результати: підвищення педагогічної майстерності вчителів; підвищення якості освітнього процесу.

1. Педагогічна рада:

«Самореалізація особистості вчителя та учня в навчальній діяльності: досвід, проблеми, перспективи »

2. Науково-методична конференція «Професіоналізм, майстерність, досвід, новатороство, покликання, талант – стрижні педагогічного зростання. Підсумки роботи педагогічного колективу школи з реалізації проблеми »

3. Постійно-діючий семінар: «Сучасні шкільні технології. Використання проектних технологій»

4. Методична рада: «Розвиток професійної компетентностів творчого вчителя як умова формування компетентного випускника»

5. Проблемний семінар: «Шляхи створення ситуації успіху на уроках як одного з провідних аспектів підвищення ефективнолсті навчально-виховного процесу»

6.Семінар-практикум: «Організаційна структура полбудови інноваційного навчального процесу за проектно-рефлексивною технологією»

7. Методичний тиждень: «Обмін досвідом»

8. Педагогічні читання: «Проблема виховання в педагогічній та літературній спадщині Сухомлинського і Ушинського»

9. Конференція « Самовиховання в роки юності»

Кадрове забезпечення

І. Контингент учнів

Класи/

навчальні роки

2017–2018

2018– 2019

2019– 2020

2020-2021 2021-2022

1. 21 20 19 20 21

2. 13 21 20 19 20

3. 20 13 21 20 19

4. 21 20 13 21 20

5. 12 21 20 13 21

6. 10 12 21 20 13

7. 14 10 12 21 20

8. 19 14 10 12 21

9. 11 14 14 10 12

10. 8 12 10 10 8

11. 7 8 12 10 10

ІІ. Контингент вчителів

Вчителі

2017–2018

2018– 2019

2019– 2020

2020-2021 2021-2022

Початкові класи 4 4 4 4 4

Українська мова

і література 3 3 3 3 3

Світова література 2 2 2 2 2

Англійська мова 2 2 2 2 2

Історія 2 2 2 2 2

Правознавство 2 2 2 2 2

Людина і суспільство 1 1 1 1 1

Етика 1 1 1 1 1

Математика 2 2 2 2 2

Фізика

Астрономія 1 1 1 1 1

Біологія 1 1 1 1 1

Географія 1 1 1 1 1

Хімія 1 1 1 1 1

Основи здоров’я 1 1 1 1 1

Фізична культура 1 1 1 1 1

Захист Вітчизни 1 1 1 1 1

Інформатика 1 1 1 1 1

Трудове навчання 2 2 2 2 2

Образотворче мистецтво 1 1 1 1 1

Музика 1 1 1 1 1

Художня культура 1 1 1 1 1

ІІІ. Перспективне планування курсової перепідготовки педпрацівників

ПІП вчителя

2017–2018

2018– 2019

2019– 2020

2020-2021 2021-2022

Генералова Л. П. +

Пилипенко Н. В. +

Кузьміна Т.І. +

Тимченко Г. П. +

Шевченко Л. В. +

Оберемок Т.М. +

Мельникова М.М. +

Іваненко П. О. +

Білик Т.І. +

Тесленко К.Ф. +

Романченко Р.В. +

Лабутіна Д.Я. +

Глухова Г.Г. +

Лузан Т. І. +

Кобзар С. О. +

Шемеліна І. О. +

Мироненко В. В. +

Мельник Н. А. +

Яременко А.І. +

Чучмій Л.Л. +

Купрієнко Ж.М. +

Оксентіюк Л.О. +

Юрова Н.В. +

Смоляр Я.В. +

Соколова В.М. +

Шевченко О.І. +

ІV. Перспективне планування атестації педпрацівників

ПІП вчителя

2017–2018

2018– 2019

2019– 2020

2020-2021 2021-2022

Генералова Л. П. +

Пилипенко Н. В. +

Кузьміна Т.І. +

Тимченко Г. П. +

Шевченко Л. В. +

Оберемок Т.М. +

Мельникова М.М. +

Іваненко П. О. +

Білик Т.І. +

Тесленко К.Ф. +

Романченко Р.В. +

Околот А.С. +

Глухова Г.Г. +

Лузан Т. І. +

Кобзар С. О. +

Шемеліна І. О. +

Мироненко В. В. +

Мельник Н. А. +

Лабутіна Д.Я. +

Чучмій Л.Л. +

Купрієнко Ж.М. +

Оксентіюк Л.О. +

Юрова Н.В. +

Смоляр Я.В. +

Соколова В.М. +

Шевченко О.І. +

Управління навчально-виховним процесом

V. Вивчення стану викладання предметів

Предмети

2017–2018

2018- 2019

2019– 2020

2020-2021 2021-2022

Початкові класи + + + + +

Українська мова

і література + + + + +

Світова література +

Англійська мова +

Історія + +

Правознавство + +

Людина і суспільство +

Етика +

Математика + +

Фізика

Астрономія +

Біологія +

Географія +

Хімія +

Основи здоров’я + + + + +

Фізична культура + + + + +

Захист Вітчизни +

Інформатика +

Трудове навчання + +

Образотворче мистецтво +

Музика +

Художня культура +

Креслення +

VІ. Вивчення стану основних напрямів виховання

Напрями виховання

2017–2018 2018– 2019 2019– 2020 2020-2021 2021-2022

Родинно-сімейне виховання + +

Національна-патріотичне виховання + +

Трудове виховання + +

Художньо-естетичне виховання + +

Моральне виховання + +

Екологічне виховання + +

Формування здорового способу життя + +

Правове виховання + +

Сприяння творчому розвитку особистості + +

VII. Перспективне планування педагогічних рад

Тематика педагогічних рад на 2017/2018 н. р.

І. (Серпень 2017 р.)

1. Виховання творчої особистості – головне завдання школи XXI століття.

ІІ. (Листопад 2017 р.)

1. Удосконалення уроку як засобу розвитку творчості учителя та учня.

2. Майстерність класного керівника: його творча ініціатива, вдосконалення методів, форм роботи з учнями.

ІІІ. (Січень 2018 р.)

1. Система роботи педагогічного колективу з виховання культури поведінки в школі та родині.

ІV. (Березень 2018 р.)

1. Методичні знахідки вчителів у створенні оптимальних взаємовідносин з учнями на уроках в початкових класах.

2. Робота педагогічного колективу школи з виховання правової свідомості та відповідальності школярів.

Тематика педагогічних рад на 2018/2019 н. р.

І. (Серпень 2018 р.)

1. Готовність початкової та середньої школи до впровадження Державного стандарту базової загальної середньої освіти.

ІІ. (Листопад 2018 р.)

1. Особистісно орієнтований підхід у виховному процесі

2. Вибір оптимальних методів управління учнівською творчістю в процесі педагогічної діяльності вчителів .

3. Правоосвітня та правовиховна діяльність педагогічного колективу у навчальному закладі.

ІІІ. (Січень 2019 р.)

1. Система роботи педагогічного колективу щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми.

ІV. (Березень 2019р.)

1. Ефективність проведення уроків з використанням ІКТ.

2. Роль учнівського самоврядування у формуванні творчої, працелюбної та ініціативної особистості.

Тематика педагогічних рад на 2019/2020 н. р.

1. Створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості, індивідуалізації і диференціації навчання, переходу на особистісно орієнтовані технології навчання.

2. Методи оперативного контролю і самоконтролю результатів діяльності учнів під час використання інформаційних технологій.

3. Умови врядування в школі: аналіз проблеми, пошук нових ефективних форм його роботи.

4. Естетичний потенціал загальноосвітньої школи в сучасних умовах.

Тематика педагогічних рад на 2020/2021 н. р.

1. Формування інноваційної компетентності і культури в учителів та використання ними інноваційних технологій у педагогічному процесі.

2. Розвиток здібностей учнів шляхом залучення їх до участі в конкурсах, олімпіадах, роботі гуртків, клубів, студій, товариств.

3. Впровадження особистісно зорієнтованого виховання в школі.

4. Формування в учнів пізнавального інтересу до навчання (педрада — конференція).

Тематика педагогічних рад на 2021/2022н. р.

1. Забезпечення наступності в роботі початкової та основної школи як одна з основних умов реалізації особистісно зорієнтованого навчання.

2. Ефективні прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час роботи з комп'ютером на всіх етапах уроку.

3. Культивування в вихованців досвіду свободи прийняття особистісних рішень.

4. Підсумки роботи колективу з впровадження проблеми „Особистісно орієнтований підхід у процесі формування мотивації навчальної діяльності учнів та виховання в них загальнолюдських та громадянських якостей".

VІІІ. Матеріально-технічна база та

фінансово-господарське забезпечення

2017-2018 навчальний рік

 Просмолити горище школи.

 Відремонтувати штучну витяжну шафу в хімічному кабінеті

 Облаштувати внутрішні туалети на 2 і 3 поверсі.

 Поновити стенди на 2 поверсі школи.

2018-2019 навчальний рік

 Поміняти вікна в початковій школі.

 Поміняти захисну сітку на вікнах в спортзалі.

 Відремонтувати непрацюючі котли в котельні.

 Облаштувати куточок відпочинку для першокласників.

2019-2020 навчальний рік

 Здійснити капітальний ремонт шкільної майстерні.

2020-2021 навчальний рік

 Відремонтувати фундамент навколо будівлі школи

2021-2022 навчальний рік

 Здійснити капітальний ремонт спортивного залу.

Директор школи Генералова Л.П.

Коментарi